ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
Закон Україну «Про освіту»
Стаття 3. Право на освіту
Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
…
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Стаття 9. Форми здобуття освіти
1. Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.
Основними формами здобуття освіти є:
інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);
дуальна.
2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.
3. Заочна форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними.
4. Дистанційна форма здобуття освіти - це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
5. Мережева форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
6. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.
7. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
8. Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.
9. Здобуття освіти на робочому місці - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.
10. Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.
МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ ЛІЦЕЇВ ДЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЯКІСНОЇ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
МОН визначило допустиму кількість уроків для учнів 5-9 класів
Міністерством освіти і науки затверджена типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, якою, зокрема, визначено навчальне навантаження учнів.
Згідно з програмою, питання навчального навантаження учнів 5–9 класів регулюватимуться Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти і Державним стандартом базової середньої освіти.
При 5-денному навчальному тижні кількість годин становить: для учнів 5-го класу – 28, 6-го класу – 31, 7-го класу – 32, 8-го класу – 33, 9-го класу – 33 години на тиждень.
Окрім того, базовим навчальним планом базової середньої освіти Державного стандарту визначено гранично допустиме річне навчальне навантаження учнів: для 5-6 класів – 2 065 годин, 7-9 класів – 3 430 годин (разом – 5 495 годин).
Також базовим навчальним планом визначено кількість додаткових годин для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять, що для рівня базової середньої освіти становить 227,5 годин.
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів, визначене типовою освітньою програмою, відповідає базовому навчальному плану Державного стандарту, а саме:
• 5-6 класи – 28(5 клас) + 31(6 клас) = 59 годин на тиждень, що становить 2065 годин (59 год. х 35 навчальних тижнів = 2065);
• 7-9 класи – 32(7 клас) + 33(8 клас) + 33(9 клас) = 98 годин на тиждень, що становить 3430 годин (98 х 35 навчальних тижнів = 3430);
• 5-9 класи (разом) – 59 + 98 = 157 годин на тиждень, що становить 5495 годин.
У Міністерстві освіти зазначають, що порівняно з чинними навчальними планами типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня навчальне навантаження на тиждень не змінилося.
Кількість додаткових годин, визначених типовою освітньою програмою, також відповідає базовому навчальному плану Державного стандарту, а саме: для 5-го класу – 2 години на тиждень, для 6-го класу – 2 години на тиждень, для 7-го класу – 1 година на тиждень, для 8-го класу – 1 година на тиждень, для 9-го класу – 0,5 годин на тиждень, що разом становить 6,5 годин на тиждень або 227,5 години на рік.
Кількість уроків з фізичної культури на тиждень для кожного класу складатиме не менше трьох разів на тиждень. Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
Джерело